1. Якщо ж бачиш, що тебе всюди душать спокуси та скорботи, тоді радуйся. Не засмучуйся, не ремствуй, не сумую. Підбадьорюй себе, бо до тебе прийдуть радість і втіха.
Говори: «Мужайся, душе моя. Це лише спокуса, випробування, скорбота, а потім на багато днів у тебе буде мир, і радість, і благодать». Говори:
Дякую Тобі, Христе мій, бо в скорботі розповсюдив мене, і, караючи, покарав мене, і вивів у спокій душу мою.