Бог створив небо й землю, всіх живих тварюків і людину в шість днів, а в сьомий спочив від діл Своїх і освятив цей день для того, щоб людина посвячувала його на служіння Богу, на діла любові та милосердя.
Бог створив людину з землі і дав їй «душу живу», тобто душу безсмертну, відрізнив її від інших тварів живих розумом і доброю волею, щоб людина пізнавала свого Творця, любила Його і виконувала Його святу волю.