Коли нападає на нас зневіра і запекла серця, що не допускає до молитви, тоді, щоб прогнати такий стан, треба сказати в собі:
Господи, немає в мене ні розчулення, ні старанності, ні сокрушення, щоб молитися Тобі достойно!
Після такого розчарування серця, милістю Божою з'явиться богоугодна молитва, т.к. серце скрушене і смиренне Бог не принижує, не залишить без допомоги.