Бг҃оте́чнꙋю ѕвѣздꙋ̀ ѹ҆зрѣ́вше волсвѝ, тоѧ̀ послѣ́доваша зарѝ: и҆ ꙗ҆́кѡ свѣти́льникъ держа́ще ю҆̀, то́ю и҆спыта́хꙋ крѣ́пкаго царѧ̀, и҆ дости́гше непостижи́магѡ, возра́довашасѧ є҆мꙋ̀, вопїю́ще: Ґллилꙋ́їа.
Богородицю зірку узрівши волхви, тією послідовали шляхом: і як світильник тримаючи її, її випробували кріпкого Царя, і досягнувши непостижимого, радувалися йому, виголошуючи: Галілея.