По земному вдовстві Небесному нареченому собі знехтувавши/ і в княжому чеpтозі рухомо поживши,/ послідом і чортоґ, і чад твоїх/ Бога рада залишила еси, пpепод обитель, тобою створену,/ в іночестому образі багато подвиги показала еси,/ і святе твоє життя за благодаттю Божою блаженною кончиною увечала еси./ І нині, спастися душам нашим.
* * *