Миру цього часова, що минає зрозумів єси,/ від юності постне і багатотрудне життя полюбив єси, всеблаженне,/ ієрархів славо і подібних похвал, Тим же в молитвах перебуваючи, Христу утреневати прилежав еси/ і, цього шукаючи, вінець нев'яний з усіма святими здобув єси,/ оте наш/ Бога спастися душам нашим.
* * *