Яко мученика добровільна/ і подібних до добрив,/ зірку Ростівську,/ у затворі, узах і веригах Господеві благоугодившего/ і чудес благодати від Нього приймшаго,/ Іриналеха і, до нього припадаюче, зворушливо промовляє:/ Отче подібне, моли Христа Бога// спастися душам нашим.