Яка зірка пресвітла / засіяла в Російській землі / від ікони чесного образу Твого, Богородице Діво, / з обох очей текоша сльози Твоя, як річка, / і бачив народи і чади,/ з плачем, що молиться образу Твоєму, сіці глаголаху:/ о Пресвята Владичице Богородице,/ не забудь грішних раб Твоїх,// моляться Христу Богу нашому спастися нам.