Ве́сь є҆сѝ всѣ̑мъ вои́стиннꙋ помо́щникъ, бг҃оно́се нїко́лае, и҆ собра́лъ є҆сѝ вкꙋ́пѣ всѧ̑ прибѣга́ющыѧ къ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ свободи́тель, пита́тель, и҆ вра́чь ско́рый всѣ̑мъ земны̑мъ, на похвалꙋ̀ всѣ́хъ воздвиза́ѧ, вопи́ти къ тебѣ̀ си́це:
Ра́дꙋйсѧ, всѧ́кихъ и҆сцѣле́нїй и҆сто́чниче:
Ра́дꙋйсѧ, лю́тѣ стра́ждꙋщымъ помо́щниче.
Ра́дꙋйсѧ, зарѐ, сїѧ́ющаѧ въ нощѝ грѣхо́внѣй блꙋжда́ющымъ:
Ра́дꙋйсѧ, росо̀ небото́чнаѧ въ зно́и трꙋдѡ́въ сꙋ́щымъ.
Радуйте, подаёмый блаженство:
Ра́дꙋйсѧ, ѹ҆готовлѧ́ѧй просѧ́щымъ и҆з̾oби́лїе.
Радуйся, приготоvelleйщая изобилие просимым.
Ра́дꙋйсѧ, мно́гажды проше́нїе предварѧ́ѧй:
Радуйся, многажды просьбою предваряюща:
Ра́дꙋйсѧ, ста̑рымъ сѣди́намъ си́лꙋ ѡ҆бновлѧ́ѧй.
Радуясте, старым сединам силubo обновляющим.
Ра́дꙋйсѧ, мно́гихъ заблꙋжде́нїй ѿ пꙋтѝ и҆́стиннагѡ ѡ҆бличи́телю:
Ра́дꙋйсѧ, та̑инъ бж҃їихъ вѣ́рный слꙋжи́телю.
Радуя се, Таинство Божие верни служителю.
Ра́дꙋйсѧ, ꙗ҆́кѡ тобо́ю за́висть попира́емъ:
Радуйся, глаголомъ зависти попираемая:
Ра́дꙋйсѧ, ꙗ҆́кѡ тобо́ю бл҃гонра́вное житїѐ и҆справлѧ́емъ.
Ра́дꙋйсѧ, нїко́лае, вели́кїй чꙋдотво́рче.