На землі, як дивно перебувши, / про Небесну батьківщину зітхаючи, / юрода від буйих і невірних, / премудра ж і свята від вірних пізнаєшся, / і від Бога славою і честю богоумна,/ тепер ради ти ти: радуйся, бо за земним стражданням в домі Отчим оселяєшся.
* * *