Побачивши вдовицю плачевну зеленню, Господи, бо я шкірі тоді умилосердився, син її на поховання несомо воскресив. Сице і про мене змилосердися, Чоловіколюбний, і гріхами умертвлену мою душу воскрес, що кличе: Алилуя.
Воскресіння сина наїнської вдови (Лк.7: 11-16).