У стовпі вогніння явилася Богоматері ікону, що бачила, закричавши постників іверських лиці: о Владико, здай нам прийняти ікону Матері Твоєї на втіху мандрівки нашої; ти ж, Гавриїле, дерзаючи й увійди в морі, і прийми в обійми твої скарби, що нам є, нехай буде нам сторож невсипущий, покрив же, і радість усім християнам, і хранителька, від бід і напа.