Як воістину голос апостольського/ слухач був єси, блаженний Симоне,/ Христа бо ради зволив мав буйство,/ в якому дотримався єси твоя до Бога доброчесності, посеред речей некра Христу наслідував,/ посоромив єси улесливого всю гординю,/ тим і в лютих ранах, яшкірі древній Лазар,/ в надра Авраамля переселився еси,/ десь і нині втішаючися, любов'ю святу пам'ять твою.
* * *