Чоловіки, приховані ворожих лукавих шляхів, Матроно, / до життя воістину ходили безсумнівною волею / і неухильна течія Богомудро покінчивши, / від Христа прийняла еси. источаєш/ любові припливаючим в пам'ять твою славну,/ хвалою похвала,// моли Христа Бога спастися душам нашим.
* * *