Бл҃года́ть да́ти восхотѣ́въ долгѡ́въ дре́внихъ, всѣ́хъ долгѡ́въ рѣши́тель человѣ́кѡмъ, прїи́де собо́ю ко ѿше́дшымъ тогѡ̀ бл҃года́ти, и҆ раздра́въ рꙋкописа́нїе, слы́шитъ ѿ всѣ́хъ си́це: Ґллилꙋ́їа.
Благодать дати хотів древнім долгам, усіх долгів рішителем чоловікові, прийшов собою до відійшовших від тієї благодаті, і розірвав писання, слухає від усіх так: Галилея.