Вишнього наказом,/ хмарою хмарою небо потьмарившим,/ і блискучим бляшанкам,/ грому ж пошумівши з натовпом,/ випустив єси душу твою в руці Господні,/ премудрі/ Престолу Владики всіх,/ що вірою і любов'ю приходять до тебе,/ подаючи зцілення всім невідкладно,/ і молячись Христу Богу,// спастися душам нашим.